 |
≤ллЇнко ёр≥й
PR-мовна в≥йна
ћовна умовна, або в≥ртуальна в≥йна Ц так розпочалос¤ ’’≤ стол≥тт¤ дл¤ неньки ”крањни.
Ќ≥чого. Ќам не звикати. ”крањна Ц колиска в≥йни ≥ агрокультури.
™ жито на ланах, ≥ Ї порох у порох≥вниц¤х, щоб њх п≥дпалити в≥йною. ј б≥льше н≥чого дл¤ в≥йни ≥ не потр≥бно.
«нову, н≥би за батька ’мел¤, саджають на мовний к≥л в≥рних, розпинають на хрестах зради нац≥онал-туб≥льц≥в, ревуть “≥¬≥-гармати, палають стр≥хи мас-мед≥а, голос¤ть вдовиц≥ загиблих героњв по обидва береги телеекран≥вЕ
ƒит¤ч≥ оч≥ на л≥вому ≥ правому берез≥ мови наливаютьс¤ ненавистю ¤к розтопленим свинцем, з ¤кого в≥дливають п≥ар-кул≥ ≥ чого починаютьс¤ п≥ар-Укаракул≥Ф.
ѕ≥ар-в≥йна в ропал≥ Ц це в≥ртуальна реальн≥сть ≥нформац≥йного простору.
ј ми все ще вживаЇмо в своњх розмовах граматичну будучину, майбутн≥й час, ¤кого насправд≥ в нас вже немаЇ ≥ н≥коли насправд≥ ≥ не було дл¤ ”крањни. “ому украњнц≥ так полюбл¤ють майбутн≥й час. ћи говоримо одне одному: УбудьмоФ, або Уми з≥рвемос¤ в пр≥рвуФ, Уна нас чекаЇ к≥нець св≥туФ, Уми наближаЇмос¤ до катастрофиФ, Уми втратимо р≥дну мовуФ, Уми загубимо душуФ, або Уми полюбимо, нарешт≥, себеФЕ
√раматичну форму будучини треба викреслити з р≥дноњ мови, ¤к таку, що завжди заважаЇ нам опинитис¤ в сьогоденн≥.
јж доки ми чесно не в≥дпов≥мо соб≥ на лише Їдине питанн¤, ¤ке, до реч≥, поставив перед јдамом сам √осподь Ѕог ще за райських час≥в: Уƒе ти?Ф Ц доти ми ≥ не зможемо опанувати власним житт¤м. ћи бо або не знаЇмо, де ми, або не хочемо знати, або нам навмисне замулюють оч≥ р≥зними в≥ртуальними байками про демократ≥ю, незалежн≥сть, державн≥сть ≥ онституц≥ю.
Ќа дов≥чне питанн¤ Ѕога до людини Ц Уде ти?Ф Ц маЇ в≥дпов≥сти кожен без вин¤тку, без ухиленн¤ в≥д цього питанн¤, ≥ з собору в≥дпов≥дей на те питанн¤ ≥ створюЇтьс¤ реальн≥сть нашого житт¤. ћи ≥ в≥дпов≥даЇмо, але боњмос¤ сказати правду. —ума наших неправд ≥ Ї реальн≥сть нашого житт¤. ƒо реч≥, через те, що јдам не зум≥в в≥дпов≥сти Ѕогов≥, де в≥н, јдам, знаходитьс¤ (а перебував в≥н на той час в раю), його, јдама, було вигнано з раю. Ќе знаЇш, де ти, не розум≥Їш, не ц≥нуЇш Ц то й гул¤й, ¬ас¤.
ƒе ми?
Ќас вчили, а ми в≥рили, що колись був матриархат, пот≥м ¤кось вийшло, що запанував рабовласницький устр≥й, значно пот≥м н≥би впала на людей кап≥тал≥стична формац≥¤, пот≥м вища стад≥¤ загниваючого кап≥тал≥зму Ц ≥мпер≥ал≥зм, коли перегнило Ц почавс¤ соц≥ал≥зм, а там вже рок≥в за дес¤ть (в рамках саме нашого житт¤) мав розпочатис¤ комун≥зм. ¬≥дразу ≥ назавжди. ¬≥ра ц¤ будувалас¤ на тому, що два н≥мецьких Ївре¤ бачили прив≥д комун≥зму в р≥зних Ївропейських крањнах поодинц≥, а к≥лька раз≥в спостер≥гали примару разом. ¬ Ѕабиному яру Ївре¤м жорстоко помстилис¤ за њхню ма¤чню, - ¤кщо дивитис¤ впритул п≥д дулом шмайсера, комун≥зм ви¤вивс¤ звичайним фашизмом ≥ д≥йсно в рамках нашого житт¤. ѕоловина мого пТ¤тидес¤тим≥льонного народу теж зазирнула перед смертю в оч≥ того комун≥стично-фашистського оборотн¤.
„омусь ¤ ≥ зараз в≥дчуваю на своњй потилиц≥ його крижаний погл¤д, а може, то просто генетична памТ¤ть моњх згеноцидених предк≥в пече мою потилицю.
“ак де ж ми?
ажуть Ц в пост≥ндустр≥альному устрою сусп≥льств. ўо це? ј це коли все разом: рабство, кап≥тал≥зм Ц ¤к в≥льний ринок, колгоспний феодал≥зм, ол≥гарх≥чний соц≥ал≥зм Ц ¤к крим≥нальне управл≥нн¤ ≥ розпод≥л, ≥мпер≥ал≥зм Ц ¤к зас≥б пануванн¤ над ол≥гарх≥чними державними угрупованн¤ми, фашизм ¤к форма розвинутоњ демократ≥њ.
—хоже, кажуть правду про пост≥ндустр≥альну формац≥ю, але головна характеристика ц≥Їњ формац≥њ Ц непрозор≥сть дл¤ споживач≥в ц≥Їњ формац≥њ. Ќазва Упост≥ндустр≥альнаФ лише евфем≥зм, що маЇ приховати справжнЇ ≥мТ¤. ј справажнЇ ≥мТ¤ страшне, ¤к ≥мТ¤ ¬≥¤. ’то зазирне йому в оч≥, той помираЇ. Ќаш земл¤к ћикола ¬асильович √оголь був мес≥Їю, що розпов≥дав люд¤м провидчеськ≥ казки. “ой ¬≥й називаЇтьс¤ ≥нформац≥йна формац≥¤. ћи живемо в добре темперованому ≥нформац≥йному простор≥-час≥, ≥ це Їдина автентична реальн≥сть нашому буттю, а те, що ц¤ реальн≥сть в≥ртуальна, лише п≥дтверджуЇ факт нашого Їства, ¤к б≥т≥в ≥нформац≥њ ≥нформац≥йного простору. √омо сап≥Їнс Ц це вже в минулому, зараз ми гомо ≥нформус Ц людина ¤к обТЇкт ман≥пулюванн¤ в ≥нформац≥йному простор≥. ј щодо застереженн¤ √огол¤ н≥ за ¤ких обставин не дивитис¤ в оч≥ ¬≥ю, то ми й не пом≥тили, ¤к порушили його застереженн¤ Ц лише те й робимо, що з вечора до ранн¤ ≥ з ранн¤ до вечора пТ¤лимос¤ в екрани теле¤щик≥в, пр¤мо у в≥ч≥ ¬≥ю ’’≤. “ому ≥ стали гомо-≥нформус, що не зводили очей з абсолютно непрозороњ дл¤ нас, споживач≥в, ≥нформац≥йноњ в≥ртуальноњ реальност≥ телеекрану.
ўоправда, вищезгаданий привид бачили багато хто ≥ ран≥ше ≥ не лише в ™вроп≥, але не вп≥знавав н≥хто, бо то був привид зовс≥м нев≥домого ще ≥нформац≥йного устрою цив≥л≥зац≥њ Ц перш≥ про¤ви наступаючоњ ≥нформац≥йноњ формац≥њ. ¬ибудовуватись вона почала дуже давно, б≥бл≥йн≥ тексти старого ≥ нового запов≥ту Ц це одн≥ з перших алгоритм≥в пра≥нформац≥йноњ доби. ѕершим, хто вп≥знав того привида ≥ не помиливс¤, був Ћен≥н. ≤ то ≥дентиф≥кував в≥н той привид по од¤гу, по б≥лому балахону екрану: У ≥но Ї важлив≥шим з мистецтв!Ф Ц вигукнув в≥н, ¤к славнозв≥сне: У≈вр≥ка!Ф Ц бо ухопив за под≥л ≥нформац≥йноњ операц≥йноњ системи. ј в≥н знав, за що хапатис¤ сперш в боротьб≥ за владу. “аки в≥н був великим провидцем, бо к≥но тод≥ ще не породило свою ублюдочну дитину Ц телебаченн¤, а до внучатого плем≥нника Ц екрану компТютерного мон≥тору Ц було ще ¤к до к≥нц¤ св≥ту.
ѕроте к≥нець до≥нформац≥йного устрою св≥ту вже наступав.
ѕерший добре структурований ≥нформац≥йний ѕрост≥р-√улаг збудовано —тал≥ним на одн≥й шост≥й частин≥ земноњ кул≥ (¤к згодом ви¤вилось Ц б≥льше н≥ж на одн≥й шост≥й) ≥ нав≥ть встановлено непрозору дл¤ ≥нформац≥њ зав≥су, ¤ку назвали зал≥зною, бо терм≥ну Ув≥ртуальнаФ ще не ≥снувало. ≤нформац≥йний стал≥нський прост≥р був наст≥льки досконало налаштований, що коли найб≥льшому фантасту св≥ту ”елсу дозволено було подивитис¤ на нього зблизька, зсередини, а не через зав≥су, ”елс не зм≥г побачити в тому в≥ртуальному раю 10 м≥льон≥в труп≥в голодомору 33 ≥ ще удв≥ч≥ б≥льше н≥ж 10 м≥льон≥в нап≥втруп≥в, що дивилис¤ йому пр¤мо у в≥ч≥ з-за колючого дроту табор≥в.
“епер, п≥сл¤ бл≥цспроби в≥дпов≥сти на запитанн¤ Уде тиФ, можна поставити наступне питанн¤: Уа ¤к той ≥нформац≥йний прост≥р функц≥онуЇ? якою мовою, чи мовами в≥н опановуЇтьс¤ ≥ управл¤Їтьс¤?Ф
¬≥домом, щоправда, вс≥м, окр≥м л≥нгв≥ст≥в, що основна функц≥¤ мови Ц забезпечити виживанн¤ певному угрупованню людей у смертельно ворожому соц≥ум≥.
ћов, що живуть, вмирають, постають з мертвих, перевт≥люютьс¤, хвор≥ють, воюють м≥ж собою, любл¤тьс¤, народжують симпатичних мутантик≥в Ц б≥льш н≥ж треба людин≥ ≥нформован≥й, тобто ≥нформф≥кован≥й. ™ мови, що вибились в панство, шл¤хетн≥, ел≥тн≥ мови. Ѕо ел≥та Ц то б≥льш-менш закрита частина сусп≥льства. ¬ажко дос¤жна. “ому що забезпечена гарантованими засобами виживанн¤. „им б≥льш замкнена Ц тим б≥льш ел≥тна, тим б≥льш впакована виживанн¤м. ≈л≥ти взаЇмостворюють власн≥ мови. ÷е може бути запозичена мова Ц скаж≥мо, французька дл¤ ел≥ти рос≥йського сусп≥льства, так званого вищого св≥ту. ћовн≥ фантоми музикант≥в-лабух≥в створювали над≥йний мовний захист в≥д вторгненн¤ та заз≥хань на њхню завжди прибуткову д≥¤льн≥сть або специф≥чний музичний ≥нформац≥йний прост≥р сторонн≥х. ¬оровська фен¤ фактично не була мовою, а лише лексичним мутантом пануючоњ в сусп≥льств≥ мови, що створювала замкнену воровську ел≥ту (лекс≥чний матер≥ал Ц це обс¤г того, що ¤ думаю про житт¤, синтаксис Ц це ¤к ¤ думаю про те житт¤). ‘антастичне поширенн¤ фен≥ в сучасному рос≥йськомовному соц≥ум≥ Ї ознакою проникненн¤ нових прошарк≥в соц≥уму в воровську ел≥ту. “отальне пануванн¤ воровського жаргону означаЇ тотальну крим≥нал≥зац≥ю сусп≥льства.
ѕрезидент, ¤кий проголошуЇ програмн≥ д≥њ по фен≥ Ц Убудем мочить в сортирахФ Ц звертаЇтьс¤ до тих, хто розум≥Ї по фен≥ Ц ≥, диво, вс¤ неос¤жна русько¤зична крањна шален≥Ї в≥д щаст¤ ≥ вигукуЇ у в≥дпов≥дь: Умочили, мочим и будем мочитьФ. ѕрийшов час замочить в сортир≥ ≥ найб≥льшого ворога рос≥йськомовноњ ≥мпер≥њ Ц украњнську мову, бо ≥мпер≥¤ знаЇ, що вона все ще ≥снуЇ, ¤к ≥мпер≥¤, аж поки ≥снуЇ њњ мовний монол≥тний русько¤зичний прост≥р, хоча й рухнув пол≥тичний ≥нформац≥йний Умонол≥тФ —–—–. «ал≥зна зав≥са впла, Їдиний ел≥тний, за≥деолог≥зований ≥нформац≥йний прост≥р —–—– розпавс¤ на друзки. ”ламки, у вигл¤д≥ етн≥чних або геопол≥тичних незалежностей, за такий короткий час ви¤вились неспроможними створити сильн≥ незалежн≥ ≥нформац≥йн≥ простори. ”крањн≥ бракувало не нац≥ональноњ ≥дењ дл¤ раптового створенн¤ свого суверенного ≥нформац≥йного простору, а розум≥нн¤, що ми живемо в ≥нформац≥йн≥й формац≥њ розвитку цив≥л≥зац≥њ ≥ що нац≥ональна ≥де¤ Ц це ≥ Ї нац≥ональна операц≥йна система управл≥нн¤ суверенним ≥нформац≥йним простором, тобто њњ суверенна державна мова. ’’ стол≥тт¤ зак≥нчилось черговим перерозпод≥лом св≥ту, на цей раз не географ≥чним, а за принципом ≥нформац≥йних простор≥в, що ≥снують паралельно ≥ конкурентно, за принципом ¤кост≥ ≥нформац≥йноњ сили ≥ суверенност≥ тих в≥ртуальних реальностей.
ќбернемос¤ ≥ кинемо погл¤д через плече трохи назадЕ
ƒо певного часу людин≥ дл¤ виживанн¤ вистачало природних мов Ц жест≥в, дистанц≥юванн¤, м≥м≥ки, ≥нтонованих вигук≥в, см≥ху й плачу Ц загальноњ ≥ зрозум≥лоњ мови дл¤ всього тваринного св≥ту. ѕри виникненн≥ необх≥дност≥ створенн¤ принципово нових ринк≥в джерел харчуванн¤ при катастроф≥чному зникненн≥ основних обТЇкт≥в полюванн¤ та збиранн¤ п≥д час льодового пер≥оду та пошуках умов, придатних дл¤ народженн¤ та виживанн¤ нащадк≥в, людина почала вид≥л¤тис¤ в ел≥тне обТЇднанн¤ серед тваринного св≥ту. ÷¤ закрита ел≥та тваринного св≥ту створила знар¤дд¤ дл¤ свого ел≥тного сп≥лкуванн¤ , фактично дл¤ виживанн¤ в умовах смертельноњ в≥йни Ц мову, що в≥докремила тварину-людину в≥д решти тварин. Ћюдину створила не прац¤, ¤к стверджував ≥деолог комун≥зму (один з тих, хто бачив його привид на власн≥ оч≥), а мова. ѕрац¤ пост≥йно навертаЇ людину до тваринного стану. “ому мова пост≥йно працюЇ над п≥днесенн¤м технолог≥чного р≥вн¤ прац≥, що в свою чергу п≥д≥ймаЇ людину на новий щабель, так би мовити, люд¤ност≥. Ћюдина ≥нформована (≥нф≥кована ≥нформац≥Їю) Ц це ел≥тна людина, так би мовити найб≥льш люд¤на людина. ≤нформац≥йний прост≥р сьогодн≥ Ц це середовище ≥снуванн¤ ≥ виживанн¤ ≥нформ≥нф≥кованоњ людини. ≤нформац≥йний прост≥р опановуЇтьс¤ мовами. ћов дл¤ опануванн¤ ≥нформац≥йним простором повинно бути багато. јле в цьому всесв≥тньому ≥нформац≥йному простор≥ створюютьс¤ ел≥тн≥ угрупованн¤ Ц нац≥ональн≥ незалежн≥ держави ≥ наднац≥ональн≥ екстратеритор≥альн≥ ≥мпер≥њ за принципом ел≥тноњ (державноњ або ≥мперськоњ) мови. ”крањна знаходитьс¤ в ситуац≥њ вибору: або в≥дмова в≥д власноњ нац≥ональноњ ел≥тноњ операц≥йноњ системи управл≥нн¤ (≥ншими словами Ц виживанн¤) в ≥нформац≥йному простор≥ ≥ перех≥д в ≥мперську структуру за принципом пануючоњ ≥мперсбкоњ мови (рос≥йськоњ або англ≥йськоњ) або створенн¤ мовних умов (власноњ нац≥ональноњ операц≥йноњ системи опануванн¤ ≥нформац≥йним простором) дл¤ ≥снуванн¤ ≥ виживанн¤, ¤к незалежна нац≥ональна ел≥та (держава) в соц≥ум≥ р≥вноправних ≥ншомовних ел≥т. ¬ибору, ¤к завжди, немаЇ: або пан, або пропав. ѕан в досл≥вному розум≥нн≥ слова. јбо повноц≥нна особист≥сть в повноц≥нн≥й ел≥т≥, або раб в ≥мпер≥њ. (–аб в сучасних ≥нформац≥йних ≥мпер≥¤х може бути дуже комфортною позиц≥Їю, раб може стати високооплачуваним слугою у сфер≥ обслуговуванн¤ ≥мперських ≥нтерес≥в, скаж≥мо Ц м≥н≥стром, або нардепом, телеведучим, культовим режисером ≥ нав≥ть президентом ¤коњсь ≥нформколон≥альноњ псевдонезалежност≥).
ћен≥ вже байдуже, доживу ¤ св≥й в≥к з тавром раба на лоб≥, бо помру ¤ все одно в≥льним, бо ¤ так вир≥шив ще в ш≥стдес¤тих, але не байдуже, чи про¤витьс¤ це тавро в душах моњх син≥в ¤к генетична програма дл¤ украњнц≥в, розроблена п≥артехнолог≥¤ми сучасноњ генноњ ≥нформац≥йноњ ≥нженер≥њ.
≤ ¤ знаю, що Їдиний пор¤тунок ≥ гарант мого генетичного незалежного виживанн¤ в сучасному агресивному ≥нформац≥йному г≥перпростор≥ Ї волод≥нн¤ операц≥йною системою управл≥нн¤ суверенним сектором цього простору, а це ≥ Ї мо¤ р≥дна мова. Ѕо чужа мова (будь-¤ка) захистить не мене, а чужого, нос≥¤ т≥Їњ чужоњ мови.
„ому б це чужаку так раптом закорт≥ло замочити мою р≥дну мову, ¤кби то не сулило йому абсолютноњ ≥мперськоњ влади над≥ мною?
“оваришувати можемо ≥ двома мовами, а то й трьома. ¬≥дома ж формула дружби народ≥в: на троњх.
јле ¤ про ≥ншеЕ
«а дес¤ть рок≥в вимушеного безроб≥тт¤ за основним фахом (не зн≥маю ¤к режисер вже дес¤ть рок≥в) почав вперто думати: чому б це? ≤ додумавс¤ до дурниць ≥ передумав т≥ дурниц≥ наново, без наукових упереджень.
Ќеспод≥вано дл¤ самого себе д≥йшов висновку, що зн≥мати ф≥льми (в традиц≥йному розум≥нн≥) вже не варто. ¬арто застосувати метод к≥норежисури дл¤ створенн¤ новоњ в≥ртуальноњ реальност≥. Ќаписав к≥лька сценар≥Їв дл¤ дем≥ург≥чноњ мегарежисури. ѕерший з цих сценар≥њв називавс¤ Ујгн ≥ јгасферФ ≥ передбачав не створенн¤ ф≥льму про ’риста, а по-перше створенн¤ (режисуру) умов дл¤ другого пришест¤ ’риста, ≥ постановку (мегарежисуру) саме другого в≥ртуального пришест¤. ¬≥ртуальна реальн≥сть в сучасному св≥т≥ Ц то Ї Їдина сильна ≥ справжн¤ реальн≥сть, щоб ви не сумн≥вались. Ѕо крутимос¤ в ≥нформац≥йному простор≥ ¤к тр≥ска в ополонц≥. ƒругий сценар≥й (Ућолитва за гетьмана ћазепуФ) зараз у робот≥. “рет≥й сценар≥й, на м≥й погл¤д, найб≥льш доленосний ≥ актуальний.
”мовна назва У–≥дна моваФ. „ому ¤, к≥норежисер, почав цим перейматис¤. “е, що зараз так пишномовно називають п≥артехнолог≥¤ми, хоч ≥ вважаЇтьс¤ безбатченком, байстрюком, проте батько тих технолог≥й вс≥м в≥домий Ц пан ≥норежисер. ѕ≥ар-технолог≥њ Ц це не що ≥нше, ¤к режисура ≥нформац≥йного простору на новому витку самоп≥знанн¤ п≥ар (публ≥чних в≥дносин). —ьогодн≥ ц≥й режисур≥, цим п≥артехнолог≥¤м п≥двладне все, коли ц≥ технолог≥њ застосован≥ грамотно ≥ талановито. —каж≥мо, за п≥вроку можна з абсолютноњ порожнеч≥ (нав≥ть добре, що з порожнеч≥) створити цар¤ дл¤ рос≥йськоњ ≥мпер≥њ. ÷ар¤, про ¤кого мр≥Ї –ос≥¤ (а ”крањна нав≥ть ≥ помр≥¤ти про таке неспроможна).
Ѕ≥л≥, с≥р≥, чорн≥ п≥ари можуть примусити весь св≥т носити лише джинси ≥ пити виключно кока-колу.
ѕримусити половину населенн¤ земноњ кул≥ дивитис¤ стерильно бездарний блокбастер У“итан≥кФ з захопленн¤м, адекватним захопленню в≥д сп≥лкуванн¤ з Ѕогом. ћегарежисур≥ п≥артехнолог≥й ≥нформац≥йного простору п≥двладне все. Ќав≥ть знаходженн¤ грошей на забезпеченн¤ власноњ програми.
я написав сценар≥й п≥аракц≥њ У–≥дна моваФ.
«а ¤кийсь час (в≥с≥мнадц¤ть м≥с¤ц≥в (?)) гарантую поверненн¤ державн≥й мов≥ повноти функц≥онуванн¤ в повному спектр≥ мовних ≥снувань, а за три роки (?) Ц тотальний розкв≥т ≥ пануванн¤ р≥дноњ мови на благо нос≥њв т≥Їњ державноњ украњнськоњ соловТњноњ мови.
(—ценар≥й Ц це лише перший вар≥ант, лише перше наближенн¤ до к≥нцевоњ форми). —ценар≥й з певного моменту (створенн¤ критичноњ маси концептуальност≥) маЇ бути самозавершеним, самоудосконаленим ≥ прегнантно п≥д≥гнаним до вимог виконавчого апарату реал≥затор≥в ц≥Їњ п≥арпрограми.
Ќижче викладено лише л≥брето, конспект нам≥р≥в, алгоритм в≥йни.
Re: УPR Ц р≥дна моваФ
For: ™. ћарчуку, ћ. ∆улинському, Ѕ. —тупц≥, ≤. ƒрачу
From: к≥норежисера ёр≥¤ ≤ллЇнка
Ћ≥брето п≥арпрограми: р≥дна мова
¬изнати на державному р≥вн≥, що ситуац≥¤ з державною мовою в ”крањн≥ набула вс≥х ознак штучного виведенн¤ мови з ≥нформац≥йного простору держави, а це вже пр¤ма загроза щодо нац≥ональноњ безпеки ≥ незалежност≥ держави.
“ому Ц визнати заходи по захисту державноњ мови головним пр≥оритетом державотворенн¤ ≥ запровадити
PR-програму У–≥дна мова Ц добробут, безпека, майбутнЇФ
1. ¬изнати на законодавчому (а краще конституц≥йному) р≥вн≥ пон¤тт¤: суверенний ≥нформац≥йний державний прост≥р ”крањни та вс≥ в≥дпов≥дн≥ закони про його статус ¤к суверенного, незалежного ≥нформац≥йного в≥ртуального в≥дпов≥дника украњнськоњ держави.
2. ¬изнати на законодавчому р≥вн≥, що операц≥йна система ≥нформац≥йного простору незалежноњ суверенноњ держави ”крањна обслуговуЇтьс¤ державною мовою.
3. ¬изнати на законодавчому р≥вн≥ право громад¤н ”крањни вивчати, вживати ≥ розповсюджувати вс≥ (без жодних обмежень) мови Ц украњнську, рос≥йську, кримсько-татарську, англ≥йську, ≥д≥ш, ≥вр≥т, болгарську, польську, н≥мецьку, гагаузьку, латину тощо та будь-¤к≥ мовн≥ д≥алекти ≥ сленги.
4. ¬изнати на законодавчому р≥вн≥, що вс≥ товари ≥ послуги, що створюютьс¤ в держав≥, або експортуютьс¤, або в≥ртуально ≥нтегруютьс¤ в суверенний державний ≥нформац≥йний прост≥р, мають в≥дтворюватис¤ виключно державною мовою. ¬с≥ ≥нш≥ товари або послуги, ¤к≥ створюютьс¤, експортуютьс¤ дл¤ наповненн¤ та зм≥ни суверенного ≥нформац≥йного простору ”крањни в будь-¤кий спос≥б (торговельний, електронний, в≥ртуальний, нелегальний тощо), п≥дл¤гають акцизному збору або податку на використуванн¤ недержавноњ операц≥йноњ системи (державноњ мови) на внутр≥шньому суверенному нац≥ональному державному ≥нформац≥йному простор≥ (ринку).
5. «аснувати парт≥ю (позапол≥тичну) У¬р¤туймо мову Ц мова вр¤туЇ наше майбутнЇФ(¬ћ-ћ¬Ќћ). ѕередбачити принципово нове членство в парт≥њ Ц с≥мейне (без нац≥ональних, в≥кових, в≥роспов≥дальних та взагал≥ без будь-¤ких ≥нших обмежень), передбачити лише одну принципову умову: бажанн¤ знати, волод≥ти, розвивати та використовувати державну мову у вс≥х сферах людських в≥дносин. ѕрограму парт≥њ та њњ структурну побудову нац≥лити на перемогу в наступних виборах ¬ерховноњ –ади, з метою створенн¤ абсолютноњ б≥льшост≥ заради повноц≥нного законотворчого процесу виключно в ≥нтересах незалежноњ суверенноњ держави ”крањна та њњ громад¤н. —творювати та пост≥йно нарощувати ≥м≥дж руху У¬р¤туймо р≥дну мову Ц мова вр¤туЇ наше майбутнЇ!Ф за ≥сторичною аналог≥Їю з визвольними в≥йнами Ѕогдана ’мельницького Уѕереможно зак≥нчимо те, що розпочав батько ’мель!Ф
6. —творити ≤нтернет-јкакдем≥ю р≥дноњ мови з завданн¤м еталонуванн¤ мовного ≥нформац≥йного простору ”крањни.
7. «апровадити закон, за ¤ким на кожну засновану украњнську школу за межами ”крањни (скаж≥мо Ц в –ос≥њ, ѕольщ≥, Ѕолгар≥њ, “урц≥њ тощо) в≥дпов≥дати заснуванн¤м (трьох) шк≥л в ”крањн≥ мовою т≥Їњ держави, в ¤к≥й були заснован≥ украњнськ≥ школи.
8. Ќа кожен украњномовний телеканал за кордонами ”крањни в≥дпов≥дно в≥дкривати канал рос≥йськомовний, болгаромовний, польськомовний тощо в ”крањн≥. Ќа кожне украњномовне виданн¤ за межами ”крањни зобовТ¤затис¤ в≥дпов≥дати виданн¤м в≥дпов≥дною мовою в ”крањн≥.
9. «апровадити (’%) тимчасов≥ надбавки за використанн¤ р≥дноњ мови державними чиновниками в д≥ловодств≥.
10. «апровадити тимчасову (Y%) надбавку шк≥льним вчител¤м за веденн¤ своњх дисципл≥н р≥дною мовою.
11. «араховувати при вступ≥ до вуз≥в за даними атестату з украњнськоњ мови. Ќеатестованим - обовТ¤зкова здача мови ≥ лише п≥сл¤ зак≥нченн¤ мовних платних курс≥в.
12. «апровадити ѕрезидентськ≥ гранти в галуз≥ осв≥ти дл¤ навчанн¤ в престижних вузах за кордоном найкращим асп≥рантам з мовознавства. ѕроцедура отриманн¤ грант≥в маЇ бути публ≥чною через мережу “Ѕ.
13. —творити мережу ≥ншомовних учбових заклад≥в (в≥д дощк≥льних заклад≥в, шк≥л до вуз≥в) з недержавною формою оплати за навчанн¤.
14. «апровадити телегру У–≥дна мова в гаманц≥Ф на матер≥ал≥ ≥стор≥њ мови, украњнськоњ л≥тератури, мовознавства та фольклору з призами в≥д 100 гривень до 1 000 000 гривень з виплатою приз≥в у студ≥њ.
15. «апровадити через телемереж≥ р≥дномовн≥ лотерењ з 50% виграш≥в розм≥ром в 1, 3 ≥ 5 неоподаткованих м≥н≥мальних зарплат з виплатою щотижн¤.
16. —творити п≥льговий режим в≥д рукопису до прилавку дл¤ украњномовних книжкових видань.
17. «апровадити на головних телеканалах в прайм-тайм показ нон-стоп кл≥пового сер≥алу (30 секунд кожна подача) У¬р¤туймо мову Ц мова вр¤туЇ насФ.
18. «апровадити конкурси дл¤ масовоњ украњномовноњ л≥тератури з значним призовим фондом ≥ гарант≥Їю виданн¤ великими тиражами дл¤ переможц≥в.
19. —творити щом≥с¤чне ток-шоу на пров≥дному телеканал≥ Уƒобре слово за житт¤Ф, куди б запрошувати не видатних д≥¤ч≥в пол≥тики, б≥знесу чи культури, а перес≥чних людей ”крањни з самих р≥зних соц≥альних груп Ц створювати позитивний енергетичний портрет украњнства. ¬едучим маЇ бути харизматична особист≥сть, в≥дома, шанована ≥ апол≥тична людина з вишуканою р≥дною мовою.
20. «апровадити неоподаткован≥ (¤к дл¤ лауреат≥в, так ≥ дл¤ спонсор≥в) високооплачуван≥ щор≥чн≥ прем≥њ в галуз≥ украњнського словесного мистецтва (л≥тература, театр, к≥но, телепрограми, особливо Ц шоу-б≥знес).
21. ѕроводити по вс≥х рег≥онах крањни пост≥йн≥ (з обовТ¤зковою розкруткою в прес≥) процеси в судах про порушенн¤ прав споживача на державну мову в торг≥вл≥, реклам≥ та оголошеннн¤х.
22. «апровадити щор≥чну всеукрањнську дит¤чу мовну гру (типу ¬Ќ) з розиграшем грант≥в на туристичн≥ поњздки або в≥дпочинок в найпрестижн≥ших куточках св≥ту.
23. «апровадити щоквартальн≥ телеконкурси У«≥рка майбутньогоФ серед юнак≥в та д≥вчат (типу конкурс≥в красунь) з оц≥нкоњ не лише зовн≥шн≥х даних, але ≥ акторських зд≥бностей при виконанн≥ в≥рш≥в, п≥сень, драматичних композиц≥й тощо. ѕризи переможц¤м Ц позаконкурсне право вступу на акторськ≥, дикторськ≥ в≥дд≥ленн¤ та майстерн≥ телеведучих театральних вуз≥в та шк≥л.
24. Уязык до иева довЄл! Ц –¤туймо ињв!Ф –озпочати широкомасштабну мовну визвольну в≥йну по вс≥й структур≥ сусп≥льних в≥дносин.
25. УЌе дозволимо замочити р≥дну мову в сортир≥!Ф Ц репортаж≥ з театру воЇнних д≥й. —лужба оперативних новин на державному телеканал≥ в рамках щоденних новин.
26. У¬≥ртуози мовиФ Ц телев≥з≥йн≥ мовн≥ портрети украњнц≥в з неспод≥ваних м≥сць њхнього об≥туванн¤ Ц з копалень, с≥л, тюрем, академ≥й, базар≥в, шк≥л, банк≥в, консерватор≥й, хутор≥в, посольств за межами крањни, д≥аспор тощо з присвоЇнн¤м званн¤ ќбранець ћови та нагрудного знаку ѕочесного лег≥ону р≥дноњ мови.
27. «апровадити щор≥чну державну прем≥ю –≥дноњ мови серед шк≥льних вчител≥в, викладач≥в вуз≥в, державних службовц≥в та б≥знесмен≥в. —творити всеукрањнську структуру ви¤вленн¤ ном≥нант≥в на прем≥ю –≥дноњ мови та запроваджувати всенародне (по вс≥й структур≥ мас-мед≥а) прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про присвоЇнн¤ прем≥њ. ѕубл≥чне врученн¤ прем≥й –≥дноњ мови ѕрезидентом ”крањни з гучним висв≥тленн¤м ц≥Їњ под≥њ через телебаченн¤ та мас-мед≥а. ошти на прем≥альний фонд збирати з кожного ≥ншомовного виданн¤ чи еф≥ру на прот¤з≥ року.
28. ѕризупинити ≥снуванн¤ ≥нституц≥њ УЌародних ≥ заслужених артист≥в та д≥¤ч≥в культури ≥ наукиФ. «апровадити натом≥сть в ”крањн≥ почесн≥ громад¤нськ≥ стани: УЋицар золотими л≥терамиФ, УЋицар ср≥бними л≥терамиФ ≥ УЋицар бронзовими л≥терамиФ. ѕочесн≥ стани присуджувати волею ѕрезидента ”крањни за особлив≥ дос¤гненн¤ в мистецтв≥, науц≥, б≥знес≥, торг≥вл≥, в≥йськов≥й справ≥ та духовн≥й сфер≥, за Їдиною умовою, що ном≥нант на таке званн¤ Ї нос≥Їм р≥дноњ мови. р≥м грамоти та нагрудного знаку, присвоювати лауреату фам≥льний герб ≥ одарювати земельною д≥л¤нкою в кращих куточках ”крањни, що переходить у спадщину нащадкам.
29. ¬изнати по онституц≥њ право обирати ≥ бути обраним лише за тими, хто Ї нос≥Їм державноњ мови та пройшов в≥дпов≥дний тест, атестац≥ю, що надаЇ почесне званн¤ Ц виборець.
30. Уƒержавна мова Ц Їдиний гарант незалежност≥ держави!Ф Ц розпочати ≥ пост≥йно нарощувати кампан≥ю про створенн¤ та всенародне прийн¤тт¤ г≥мну незалежноњ ”крањни:
30.1. перший етап Ц ¬сеукрањнський конкурс.
30.2. другий етап Ц конкурс серед д≥¤ч≥в шоу-б≥знесу.
30.3. трет≥й етап Ц конкурс замовленн¤ в≥домим л≥тераторам.
ѕ≥дсумки мають п≥двести спец≥ально створена всеукрањнська ком≥с≥¤ ≥ передати кращий текст на затвердженн¤ до ¬ерховноњ –ади.
ѕрийн¤тт¤ г≥мну Ц всенародне св¤то р≥дноњ мови.
≈коном≥чне забезпеченн¤ програми:
25 % - державне ф≥нансуванн¤ з резервного фонду нац≥ональних катастроф.
25 % - за рахунок ц≥льового розм≥щенн¤ на вс≥х без вин¤тку каналах телебаченн¤ та в прес≥ державноњ програми У–≥дна моваФ.
50 % - за рахунок введенн¤ акцизного збору на вс≥ види експорту недержавних мов в ≥нформац≥йний прост≥р (ринок) ”крањни.
P.S. «а¤вою ћ«— –ос≥¤ вже фактично розпочала мовну PR-в≥йну. ќдна з головних умов усп≥шност≥ будь-¤коњ програми п≥ар-технолог≥й Ї њхн¤ анон≥мн≥сть ≥ створенн¤ ефекту в≥дсутност≥ ц≥Їњ програми в ≥нформац≥йному простор≥.“ому розпочати ћ«— –ос≥њ п≥ар-в≥йну треба широкомасштабно висв≥тлювати ≥, ¤к вимушену в≥дпов≥дну м≥ру, оголосити нац≥ональну визвольну мовну в≥йну У«а –≥дну ћову!Ф. ≤стор≥¤ св≥дчить, що нац≥ональна визвольна в≥йна не може бути програною н≥ за ¤ких умов. ≤стор≥¤ надаЇ ”крањн≥ шанс позбавитис¤ головного чинника своЇњ колон≥альноњ залежност≥ Ц ≥мперськоњ мови в нац≥ональному ≥нформац≥йному простор≥.
≤ головне: за законами п≥ар-технолог≥й, оприлюдненн¤ програми (або сценар≥ю) означаЇ њњ часткову нейтрал≥зац≥ю ще до њњ реал≥зац≥њ. “од≥ вона вже не спрацюЇ повною м≥рою.
“ому те, що ¤ оприлюднюю, не Ї справжн≥м сценар≥Їм. ÷е, так би мовити, УлегендаФ (¤кщо по фен≥ Ц Ул¤лькаФ) справжньоњ програми заход≥в, њњ зовн≥шн¤ оболонка, подв≥йна роль ¤коњ Ц бути подражником у контраверс≥йному соц≥ум≥ дл¤ ви¤вленн¤ ворожнечих настроњв та засоб≥в њхньоњ реал≥зац≥њ (щось на зразок корейського л≥така, що залет≥в на ворожу тер≥тор≥ю, щоб ви¤вити систему радар≥в ≥ ѕ¬ќ) з одного боку та бути катал≥затором процесу мовноњ в≥йни в сусп≥льств≥.
—правжн≥й сценар≥й н≥коли не буде оприлюднено.
¬≥н ≥снуЇ.
„астково сценар≥й закодовано в цьому л≥брето.
„астково в≥н вже реал≥зуЇтьс¤ саморежисурою в абсолютно непередбачених авторами напруженн¤х публ≥чних в≥дносин, що спровокован≥ У русским ¤зыком Ф в украњнському культурному простор≥.
—ценар≥й ¤ не дов≥рив нав≥ть свому ѕ .
ёр≥й ≤ллЇнко
–ежисер ѕ– програми.
20.02.2000
e-mail:philip@sabbo.net
tel/fax: 224 75 40
tel: 234 54 61, 261 82 31
обратно в нору
 |
|